пʼятниця, 15 грудня 2023 р.

ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Олександр Красовицький «Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента Володимира Зеленського». Суспільно-політичне видання

    Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента Володимира Зеленського / упорядник О.В. Красовицький; худож.- оформлювач О.А. Гугалова-Мєшкова. – Харків: Фоліо, 2022. – 383 с.

    24 лютого 2022 року, коли українські міста прокинулись від вибухів, ворог планував «блискавично» підкорити країну, вбиваючи мирних мешканців і знищуючи міста, але українці героїчно чинили опір. Кремль не зміг реалізувати план швидкого захоплення України та зміни влади в країні. Головною перепоною для окупантів стали єдність українців та стійкість ЗСУ разом з іншими силами оборони України, а ціною опору – тисячі жертв серед цивільного населення, зруйновані долі мільйонів українців через втрату близьких, дому, колишнього життя.

Документальна хроніка повномасштабного вторгнення росії в Україну нагадує читачу про трагічні і героїчні події першого місяця війни. Хронологічно впорядковано публікації щоденних новин, повідомлення з офіційних джерел, промови та звернення Президента України.

Ця книга – нагадування світовому суспільству про те, що російсько-українська війна триває, а українці зі зброєю в руках захищають благополуччя Європи.

Упорядник О.В Красовицький. Хроніку подій підготував доктор історичних наук В. М. Воронін.

Книга Олександра Красовицького «Місяць війни. Хроніка подій. Промови та звернення Президента Володимира Зеленського» є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.

Передмова

Багато хто з нас, українців, почувши попередження про можливий початок бойових дій на всіх кордонах України з росією та Білоруссю, до останнього не міг в це повірити. Так, ми вже мали досвід втрати Криму, так, росія, скориставшись зміною влади в Україні внаслідок Майдану, не тільки анексувала Крим, а й в результаті гібридної війни навесні 2014-го створила гібридні квазідержави на сході України, сховавши дії своїх військових підрозділів за діями «армій» цих неіснуючих терористичних «держав». Так, в боях під Іловайськом 2014-го та Дебальцевим 2015-го, що завершилися двома циклами перемовин у Мінську, брала участь регулярна російська армія. Так, демократичні держави навіть застосували символічні санкції, які успішно здолала російська економіка. Ми всі розуміли, що восьмирічна війна не має ніякого іншого логічного завершення, ніж пряме боєзіткнення армій двох держав, і розуміли дії українського керівництва щодо відтермінування цього зіткнення. Ми розуміли, як змінилася українська армія, з якої нарешті було звільнено більшу частину радянських паркетних генералів. Але ми також розуміли, що «великий розпродаж» нашого військового майна більшістю українських Президентів та прем’єрів у 1990-х і на початку 2000-х залишив Україну без значної частини її арсеналу. Багаторічне безгрошів’я нашого ВПК під миротворчу риторику великих держав призвело до втрати низки технологій, які були частково поновлені після 2014 року. Найбільшим здобутком української армії були люди – солдати та командири з військовим досвідом і великим бажанням захистити власну країну від російської навали, мотивовані, освічені, сучасні.

Вже в перші часи російської навали було зрозуміло, що хліба-солі та квітів, на які розраховували російські політики й пропагандисти, армія загарбників не отримає, навпаки, на кожному метрі української землі на них чекає відчайдушний спротив. З першого січня 2022 року набрав чинності закон про територіальну оборону, загони ТРО було створено у всіх регіонах країни, а з дня нападу було роздано автоматичну зброю всім, хто готовий був її тримати й мав досвід поводження зі зброєю. Прикордонники, Національна Гвардія, Національна Поліція, Державна Охорона приєдналися до ЗСУ з завданням боронити країну. Вся країна дізналася ім’я Валерія Залужного – командувача ЗСУ, який очолив оборону країни. Але головне, що відбулося, – український народ об’єднався навколо Верховного Головнокомандувача – Президента Зеленського, щоденні звернення якого згуртували країну. Президент виявився не просто налаштованим до спротиву, він був готовий вести інших до Перемоги вже з перших годин війни. Саме звернення Президента «Вільний народе вільної країни» продемонструвало, що єдиним шляхом до закінчення війни буде тільки наша перемога.

Вагання деяких з наших союзників у постачанні нам летальної, а потім і наступальної зброї, було переборено саме наполегливістю Президента, його впевненістю в собі та власному народові. Кожен день війни, спинення ворога на головних напрямках, початок відсічі, показували, що підтримка України з боку провідних держав світу, – єдиний можливий шлях. Бажання деяких лідерів світових держав зачекати з санкціями, пересидіти, дочекатися закінчення війни на користь росії, наштовхнулося на впевненість нашого лідера у виступах перед парламентами провідних країн світу, головних союзників, та країн, що сумнівалися стосовно ембарго та питань постачання зброї. Саме особиста щоденна участь Президента в зусиллях нашої дипломатії призвела спочатку до перших невпевнених кроків стосовно санкцій, до виходу з російського ринку головних світових брендів, блокування рахунків олігархів, припинення постачання енергоносіїв, а потім – до нищівних пакетів санкцій, висилки дипломатів, позбавлення грошей керівників російського бізнесу, членів сімей російських політиків, висилки студентів і т. п.

Українська армія з кожним днем збільшує рахунок вбитих ворогів, знищених літаків, гелікоптерів, танків, іншої техніки ворога. За перший місяць війни втрати ворога перевищили втрати на двох чеченських війнах та в Сирії разом, стали співмірні з втратами СРСР за всі роки війни в Афганістані. Більша частина підрозділів російської армії, що взяли участь у війні, потребують доукомплектування через зазнані втрати.

Скільки б не тривала ця війна, вміле керівництво нашою армією, єдиний дипломатичний фронт, підтримка головних союзників – США та Великої Британії – призведуть до єдиного можливого результату – Перемоги України. Ті закордонні політики, що чекали на російську перемогу, ще будуть просити пробачення у переможних українців. Ті російські діячі, що прийдуть на зміну путіну, будуть роками стояти на колінах, вимолюючи прощення у нашого народу.

Олександр Красовицький

24 лютого 2022 року

Хроніка подій

О 4.35 з боку рф та окупованих територій Донбаса почалися обстріли Донецької та Луганської областей реактивними системами залпового вогню «Град», артилерією та мінометами. Вибухи лунають у десятках населених пунктів.

 О 5 ранку почались ракетні обстріли Києва, Харкова, Миколаєва, Житомира та інших українських міст. У багатьох з них почалися сильні пожежі, у тому числі в житлових будинках, в які влучили ракети.   

 В районі Щастя Луганської області ЗСУ знищили два російських танки та кілька вантажівок. 

 росіяни здійснили ракетний обстріл цивільних аеропортів Івано-Франківська, Косова та Коломиї.

 В Луганську область зайшла колона російських танків, підступно прикриваючись колоною автомобілів білого кольору з символікою ОБСЄ.   Танки були атаковані і знищені українськими прикордонниками.

 У Херсонській області йдуть інтенсивні бої ЗСУ з окупантами. 

 У районі проведення ООС збито сім російських літаків і гелікоптер. 

 В Умані на Черкащині снаряд російської артилерії влучив у центр міста, внаслідок чого загинули та дістали поранення мирні жителі.

 ЗСУ знищили чотири російських танки на об’їзній дорозі під Харковом.

Окупанти вимагали здатися прикордонників на заставі чорноморського острову Зміїний. Отримавши відповідь «русский военный корабль, иди на…!», відкрили нищівний ракетно-артилерійський вогонь.

 росіяни обстріляли з артилерії житловий район міста Чугуїв на Харківщині, внаслідок якого загинула дитина.

 Окупанти двома ракетами завдала удару по місту Бровари під Києвом – шість мирних жителів загинуло, 12 поранені.

 російські агресори з гелікоптерів обстрілюють Гостомель під Києвом, де розташоване летовище держпідприємства «Антонов». Некеровані авіаційні ракети спричиняють численні пожежі.

На Луганщині йдуть важкі бої: знищено два російські танки і БТР.

 Окупанти обстріляли житловий мікрорайон «Східний» у Маріуполі.

 На Сумщині ЗСУ знищили 15 російських танків.

Звернення Президента України

24 лютого 2022 року. 18:01

Громадяни України!

Що ми чуємо сьогодні? Це не просто вибухи ракет, бої, гул авіації. Це звук нової залізної завіси, яка опускається й закриває росію від цивілізованого світу. Наше національне завдання – щоб ця завіса проходила не по нашій українській території, а вдома у росіян.

Українська армія, наші прикордонники, сили поліції та спеціальних служб зупинили атаки ворога. Мовою конфлікту це можна назвати оперативною паузою.

На Донбасі наші Збройні Сили діють «на відмінно», Харківський напрямок – дуже складний, сили для захисту міста працюють, вони надійні, вони – наші хлопці. Найбільш проблемна ситуація сьогодні на півдні. Наші війська ведуть запеклі бої в передмісті Херсона. Ворог тисне з окупованого Криму, намагається просунутись у бік Мелітополя.

На півночі країни ворог повільно просувається в Чернігівській області, але там є кому його тримати. Надійно оборона побудована в Житомирській області. Ворожий десант у Гостомелі блокують, війська отримали наказ на знищення.

Так, ми, на жаль, маємо втрати, втрати наших героїв. Так, захоплені в полон російські бійці. Деяким з них наші лікарі надають допомогу – тим, хто здався в полон. Знищено багато російської авіації та багато броньованої техніки.

Так, ми бачимо, що багато росіян шоковані тим, що відбувається. Дехто з росіян вже закликає в соцмережах, що вони проти війни. Ми це бачимо. Але керівництво російської федерації це навряд чи побачить.

Тому прохання.

Если вы нас слышите, если вы нас понимаете, если вы понимаете, что вы наступаете на независимую страну, пожалуйста, выходите на площади, обращайтесь к Президенту своей страны.

Ми – українці. Ми перебуваємо на своїй землі. Ви – росіяни. Зараз ваші військові розпочали війну. Війну в нашій державі. Я дуже хотів би, щоб ви висловлювалися на Червоній площі або десь іще на вулицях вашої столиці, в Москві, в Петербурзі та в інших містах росії. Не тільки в Інстаграмі – це дуже важливо.

Що ми бачимо на цю годину? росія для світової спільноти перетворюється на аналог так званої «ДНР» – це повна ізоляція.

Я на постійному зв’язку з лідерами держав-партнерів та міжнародних організацій, росія вже почала отримувати перші санкції з великого пакету санкцій, найпотужніших у світовій історії.

Нікому не вдасться переконати чи змусити нас, українців, віддати свою свободу, свою незалежність, свій суверенітет. Але схоже, що російське керівництво намагається це зробити за рахунок знищення потенціалу їхньої країни. Усе, що було зроблено росією з 2000 року, може бути зараз просто спалено в прямому ефірі на очах усього світу.

Ми наголошуємо, що не Україна обрала шлях війни. Але Україна пропонує повернутися на шлях до миру.

Що робити українцям? Допомагайте національному захисту. Ставайте до лав Збройних Сил України та підрозділів територіальної оборони. Будь-який громадянин з бойовим досвідом буде зараз корисним. Саме від вас і всіх нас залежить, чи вдасться ворогу просунутись далі на територію нашої незалежної держави. Допомагайте, будь ласка, волонтерській спільноті та медичній системі, наприклад, донорством крові.

Політикам та керівникам громад – допомагайте людям, забезпечуйте нормальність життя на місцях настільки, наскільки це зараз можливо. Кожен повинен піклуватися про своїх близьких і дбати про тих сусідів чи знайомих, які цього потребують. Обов’язок журналістів, важливий обов’язок, – захищати демократію і свободу України.

Я поговорив сьогодні з багатьма лідерами – Великої Британії, Туреччини, Франції, Німеччини, ЄС, США, Швеції, Румунії, Польщі, Австрії та іншими.

Якщо ви, шановні європейські лідери, шановні світові лідери, лідери вільного світу, нам сьогодні потужно не допоможете, то завтра війна постукає у ваші двері.

Слава Збройним Силам України!

Слава Україні!


Немає коментарів:

Дописати коментар

допис

ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Лариса Сивопляс «Щоденник чернігівки (100 днів тривог та надій)»

     Сивопляс Лариса. Щоденник чернігівки (100 днів тривог та надій) – К., 2022, ТОВ «НВП “ Інтерсервіс ” », 136 с.           Лариса Сивоп...