Вірші, об’єднані назвою «Поезія мого чекання», я присвячую моєму чоловіку – Михайлу Трухану.
Це мій герой, який з перших днів повномасштабної війни пішов захищати свою країну, своє рідне місто, свою сім’ю і наше майбутнє. А я чекаю…
|
Дорога в нікуди… і назад: документалістика, нотатки, поезія, проза, фото / Тетяна Череп-Пероганич, Юрій Пероганич. — Біла Церква: Час...
Немає коментарів:
Дописати коментар