Зіненко
Р.А. Війна, якої не було. Хроніки Іловайської трагедії. – Ч.2. 25 –31 серпня
2014 року /Роман Зіненко; за ред. Ю.Є. Бутусова; худож.-оформлювач Е.О. Балула.
– Харків: Фоліо, 2019. – 476 с.: іл. – (Хроніка).
Книга Романа Зіненка «Війна. Якої не було. Хроніка Іловаайської трагедії» (в двох
томах) є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Про книгу
Нова книга Романа Зіненка є результатом ретельного
дослідження, яке ґрунтується на спогадах близько сотні бійців і офіцерів, від
добровольця до вищого керівництва сектора «Б», учасників Іловайської трагедії. Окрім
того, автору довелося переглянути, перевірити й хронологічно розібрати сотні
публікацій, відео- і фотоматеріалів, що стосуються боїв під Іловайськом. Результати
окремих журналістських досліджень, а також звіт тимчасової слідчої комісії
Верховної Ради України вміщені на сторінках цієї книжки.
Переважна більшість зібраних фактів до сьогодні не була
відома українському суспільству. І хоча автор подає найбільш повну і реальну
картину бойових дій під Іловайськом, залишається ще дуже багато питань, на які
свого часу обов’язково будуть отримані відповіді.
Перша частина книжки висвітлює хронологію подій, що
відбувалися 7 – 24 серпня 2014 року. Друга частина книжки висвітлює хронологію
подій, що відбувалися 25 – 31 серпня 2014 року.
Ця надзвичайна книжка Романа Зіненка написана у дуже
рідкому жанрі – історичний репортаж, хронологія та перебіг боїв очима солдат,
опис, в якому відчуваєш нерв та емоції кожного бою, кожної краплі поту та
крові. Це вражає, мабуть, тому, що це дослідження та цей твір зробив боєць,
який безпосередньо воював в Іловайську та бачив все, що описано, на власні очі.
Книжка є обов’язковою для усіх, хто хоче відчути, якою є війна в Україні, хоче
мати в руках ретельно перевірений історичний матеріал, першоджерела інформації.
Іловайська операція – одна з ключових подій Війни за
Незалежність, коли невеликі, поспіхом створені загони добровольців та армійців,
нанесли болючий удар по донецькому угрупованню російських найманців і для
порятунку ДНР регулярна армія російської федерації вторглася в Україну. Саме
під Іловайськом вперше за час війни українські бійці взяли у полон 17
російських військовослужбовців, і вперше Україна продемонструвала всьому світу
свідчення самих росіян, які спростували брехню путіна про відсутність
російської агресії. Україна показала світу, що здатна дати відсіч російській
армії, що є жертвою збройного нападу, і це повністю змінило ставлення до
російсько-української війни у всьому світі. Це дозволило укласти Мінські угоди,
і вперше країни Заходу стали сторонами врегулювання війни в Україні.
Значення Іловайська стало важливим не тільки через
тактику та стратегію – це був моральний вчинок, приклад опору українців в
умовах значної переваги російських військ.
Українські воїни могли здатися – скласти зброю та
спустити прапор. І вони залишилися б живими. Але вони не драпанули та не
здалися – вони пішли в бій заради держави, армія якої створювалась саме у пеклі
таких битв. Іловайськ – це трагедія, подвиг та вічна слава і честь України.
Книжка Романа Зіненка має зайняти своє місце у кожній
бібліотеці, це жива історія нашої країни, один з ключів для розуміння війни
2014 року.
Мине час. Війна скінчиться і стане історією. Щоб зберегти про неї правду в деталях, літописцям доведеться вивчити не тільки офіційні документи, але і перевірити численні свідчення безпосередніх учасників бойових дій. Відокремити вигадки і маніпуляції від дійсних фактів і свідчень. Оцінки, враження і свідчення звичайних людей, втягнутих у бурхливі історичні процеси, не завжди співпадають з офіційно оприлюдненими…
Про
автора Роман
Зіненко (нар. 1974 р.) – колишній морський піхотинець, доброволець батальйону
«Дніпро-1», був серед тих, хто в серпні 2014-го опинився в пеклі Іловайська.
Він не тільки вижив, але й написав одну з перших книжок про війну на Сході
України – «Іловайський щоденник», що вийшла у видавництві «Фоліо». Ця чесна і
відверта розповідь очевидця, який нічого не вигадує, а намагається бути
максимально точним у своїх спогадах, отримала широкий відгук у читачів,
насамперед у тих, хто виходив з-під Іловайська кривавим «зеленим коридором».
Немає коментарів:
Дописати коментар