ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Артем Шевченко «Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі». Громадсько-політичне видання

    Шевченко Артем. Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі. – Київ: Yakaboo Publishing, 2024. – 192 с. : іл.

            Унікальні спецоперації української воєнної розвідки, що відбувалися у 2022-2023 роках у трьох природних стихіях – у небі, на морі і на землі, під час спротиву російській військовій агресії. Як проривалися повітрям на «Азовсталь», як звільняли острів Зміїний у Чорному морі та Харківщину на суходолі, а також як збивали російських льотчиків-асів. Коментарі посадових осіб та учасників подій, цікаві факти та фото. Книжка для широкого кола читачів. Передмова начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенанта Кирила Буданова.

            Присвячується світлій пам’яті всіх загиблих військовослужбовців Сил безпеки та оборони України, які захищали державу від російської збройної агресії.

            Книга Артема Шевченка «Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі» є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.

Уривки з книги

Авіапрорив на «Азовсталь». Небо

            Жорстока війна, якої не бачив світ з часів Другої світової.

            Маріуполь, місто Святої Марії, – півмільйонний український металургійний центр на морських берегах Азову.

            86 днів облоги гарнізону в оточенні потужніших сил агресора.

            7 бойових вильотів 16-ма вертольотами армійської авіації крізь щільну протиповітряну оборону ворога.

            64 поранених евакуйовано, 72 бійці десантовано, 30 тонн вантажу доправлено.

            Унікальна бойова повітряна операція воєнної розвідки України.

            Імена героїв, що закарбовано сталлю у світову військову історію.

            Відкритий морським вітрам, гордий, незламний, бо сталевий у прямому сенсі слова, Маріуполь став кісткою у горлі російським агресорам ще вісім років тому. Азовська сталь зламала зуби ворогу у 2014-му, місто тоді вдалося відстояти. У 2022-му у люті своєї помсти противник накинувся на нескорений Маріуполь усією потугою здичавілої військової орди. Армада вторгнення посунула з усіх трьох напрямків: з півночі від Донецька, захопивши з боями Волноваху; зі сходу від російського кордону через контрольоване сепаратистами село Безіменне. Але головний удар російська армія завдала із південного заходу, звідти, де його очікували найменше…

Післяслово. Майбутнє «Острова»

            Очевидно, що в умовах нинішнього воєнного стану, тривалої війни на виснаження з набагато сильнішим за своїм військово-технічним і мобілізаційним потенціалом ворогом, який залишиться нашим географічним сусідом і в майбутньому, після неодмінної перемоги України держава просто зобов’язана зміцнювати військову розвідувальну компоненту.

            На думку багатьох експертів у сфері національної безпеки і частини законодавців, назріла нагальна необхідність у вітчизняному розвідувальному співтоваристві провести кардинальну еволюційну зміну: за прикладом усіх країн євроатлантичної спільноти варто перетворити ГУР МО на об’єднану потужну військову спецслужбу – структуру (службу, відомство) військової розвідки і контррозвідки Міністерства оборони України. Справді, майже в усіх західних демократичних союзницьких нам країнах військова контррозвідка функціонує у складі органу стратегічного управління Збройними силами.

            Робота військової контррозвідки як неодмінної складової об’єднаної системи військової розвідки та безпеки у складі Міністерства оборони України забезпечить необхідну синергію та концентрацію всіх наявних сил і засобів держави на цьому важливому напрямі її оборони. Включно з підсиленням контррозвідувального забезпечення систем управління (зокрема зв’язку і обміну спеціальними військовими даними), режиму функціонування військових об’єктів і частин, а також охорони військової інформації тактичного, оперативно-тактичного і стратегічного рівнів.       

Звісно, не всі операції і не завжди завершуються успіхом, але важливо, що Головне управління розвідки Міністерства оборони України постійно розвивається та активно нарощує свої бойові, оперативні, агентурні та технічні спроможності.

Інституційне зміцнення і обов’язково кадрове, матеріальне, технічне посилення воєнної розвідки України – це нагальна вимога часу, запорука виживання держави в умовах відкритої і тривалої збройної агресії.

Про автора 

Артем Шевченко – військовослужбовець ЗСУ, офіцер Сил безпеки та оборони України, журналіст, документаліст, письменник, безпосередньо брав участь у бойових діях на Київщині і Харківщині у 2022 році.