вівторок, 9 квітня 2024 р.

ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Олена Лазун «Щоденник моєї війни»

 Лазун Олена. Щоденник моєї війни / О. Лазун. – Ужгород : ФОП Сабов А.М., 2022. – 132 с.

  Це розповідь про те, як війна за лічені дні змінила життя однієї родини з Чернігова. Це щоденник жительки Чернігова з 24 лютого до 25 травня 2022 року, де немає розповідей про бойові дії, натомість це історії про щоденну боротьбу за виживання маленької сім’ї у великій війні.

  Олена Лазун перетворює російсько-українську війну на війну особисту — з побутом, тривожними думками, страхом й змінами у прифронтовому Чернігові. Хронологічні текстові записи детально розповідають про різні моменти життя авторки і яскраво показують, що значить жити в умовах війни й не втрачати віру.

          Книга є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.

Передмова

Мій щоденник війни – це розповідь про те, як війна за лічені дні змінила життя простої мирної родини з Чернігова.

Як сім’я з чотирьох чоловік вимушена була перебратись з комфортної квартири до підземелля.

Про їх підвальне існування, про цілодобові обстріли, голод, відсутність води, а потім втечу з ризиком для життя.

Про те, як день за днем ставало все гірше і страшніше.

Про те, як вони мало не божеволіли через відсутність всього – опалення, газу, світла, води, електрики, зв’язку, продуктів, медикаментів.

Про те, як люди намагалися вижити в блокадному місті.

Наскільки це було складно – сидіти в підвалі з маленькою дитиною.

Не митись тижнями та спати у верхньому одязі.

Про інформаційну блокаду.

Про те, як вони мріяли про порятунок, а ніхто не допомагав.

Люди могли розраховувати тільки на себе.

Це крик про те, що цивільним не місце на війні!

З цивільними ніхто не рахується на війні.

Це ті жертви, до яких готове суспільство.

Бо це ж війна.

Але це ж люди!!!

Живі налякані жінки та діти.

Тут ви не прочитаєте про бойові дії.

Тут немає історій про жахливі злочини російських військових.

Це всього лише історія про руйнування життя однієї родини.

А їх насправді сотні.

Таких родин.

Таких історій.

Це розповідь про те, як змінювалось життя маленької сім’ї в цій великій війні.

Змінювалось назавжди.

Про авторку

Олена Лазун народилася у місті Капувар (Угорщина) в родині військового. Після закінчення школи в Конотопі Сумської області було навчання в Ніжинському державному університеті імені Миколи Гоголя за фахом «вчитель української мови та літератури». З 2000-х років – в журналістиці. Одружена, виховує сина Матвія та доньку Катерину.


Немає коментарів:

Дописати коментар

допис

ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Лариса Сивопляс «Щоденник чернігівки (100 днів тривог та надій)»

     Сивопляс Лариса. Щоденник чернігівки (100 днів тривог та надій) – К., 2022, ТОВ «НВП “ Інтерсервіс ” », 136 с.           Лариса Сивоп...