Шевченко
Артем. Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі. – Київ: Yakaboo Publishing, 2024. – 192 с. : іл.
Унікальні
спецоперації української воєнної розвідки, що відбувалися у 2022-2023 роках у
трьох природних стихіях – у небі, на морі і на землі, під час спротиву російській
військовій агресії. Як проривалися повітрям на «Азовсталь», як звільняли острів
Зміїний у Чорному морі та Харківщину на суходолі, а також як збивали російських
льотчиків-асів. Коментарі посадових осіб та учасників подій, цікаві факти та
фото. Книжка для широкого кола читачів. Передмова начальника Головного
управління розвідки Міністерства оборони України, генерал-лейтенанта Кирила
Буданова.
Присвячується
світлій пам’яті всіх загиблих військовослужбовців Сил безпеки та оборони
України, які захищали державу від російської збройної агресії.
Книга
Артема Шевченка «Воєнна розвідка України. У небі, на морі, на землі» є у фонді
Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.
Уривки з книги
Авіапрорив на «Азовсталь». Небо
Жорстока
війна, якої не бачив світ з часів Другої світової.
Маріуполь,
місто Святої Марії, – півмільйонний український металургійний центр на морських
берегах Азову.
86
днів облоги гарнізону в оточенні потужніших сил агресора.
7
бойових вильотів 16-ма вертольотами армійської авіації крізь щільну
протиповітряну оборону ворога.
64
поранених евакуйовано, 72 бійці десантовано, 30 тонн вантажу доправлено.
Унікальна
бойова повітряна операція воєнної розвідки України.
Імена
героїв, що закарбовано сталлю у світову військову історію.
Відкритий
морським вітрам, гордий, незламний, бо сталевий у прямому сенсі слова,
Маріуполь став кісткою у горлі російським агресорам ще вісім років тому. Азовська
сталь зламала зуби ворогу у 2014-му, місто тоді вдалося відстояти. У 2022-му у
люті своєї помсти противник накинувся на нескорений Маріуполь усією потугою
здичавілої військової орди. Армада вторгнення посунула з усіх трьох напрямків:
з півночі від Донецька, захопивши з боями Волноваху; зі сходу від російського
кордону через контрольоване сепаратистами село Безіменне. Але головний удар
російська армія завдала із південного заходу, звідти, де його очікували
найменше…
Післяслово. Майбутнє «Острова»
Очевидно,
що в умовах нинішнього воєнного стану, тривалої війни на виснаження з набагато
сильнішим за своїм військово-технічним і мобілізаційним потенціалом ворогом,
який залишиться нашим географічним сусідом і в майбутньому, після неодмінної перемоги
України держава просто зобов’язана зміцнювати військову розвідувальну
компоненту.
На
думку багатьох експертів у сфері національної безпеки і частини законодавців,
назріла нагальна необхідність у вітчизняному розвідувальному співтоваристві
провести кардинальну еволюційну зміну: за прикладом усіх країн євроатлантичної
спільноти варто перетворити ГУР МО на об’єднану потужну військову спецслужбу –
структуру (службу, відомство) військової розвідки і контррозвідки Міністерства
оборони України. Справді, майже в усіх західних демократичних союзницьких нам
країнах військова контррозвідка функціонує у складі органу стратегічного
управління Збройними силами.
Робота
військової контррозвідки як неодмінної складової об’єднаної системи військової
розвідки та безпеки у складі Міністерства оборони України забезпечить необхідну
синергію та концентрацію всіх наявних сил і засобів держави на цьому важливому
напрямі її оборони. Включно з підсиленням контррозвідувального забезпечення
систем управління (зокрема зв’язку і обміну спеціальними військовими даними), режиму
функціонування військових об’єктів і частин, а також охорони військової
інформації тактичного, оперативно-тактичного і стратегічного рівнів.
Звісно, не всі операції і не завжди
завершуються успіхом, але важливо, що Головне управління розвідки Міністерства
оборони України постійно розвивається та активно нарощує свої бойові,
оперативні, агентурні та технічні спроможності.
Інституційне зміцнення і обов’язково
кадрове, матеріальне, технічне посилення воєнної розвідки України – це нагальна
вимога часу, запорука виживання держави в умовах відкритої і тривалої збройної
агресії.
Про автора
Артем
Шевченко –
військовослужбовець ЗСУ, офіцер Сил безпеки та оборони України, журналіст,
документаліст, письменник, безпосередньо брав участь у бойових діях на Київщині
і Харківщині у 2022 році.
