ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Сергій Троян «Грані війни: мережевий щоденник історика»

   Троян С. Грані війни: мережевий щоденник історика / Київ : Ніка-Центр, 2023, 272 с.

            У мережевому щоденнику відомого українського історика Сергія Трояна відбилися рефлексії на значущі виклики, небезпеки і перебіг подій першого року повномасштабної російсько-української війни (24 лютого 2022 – 24 лютого 2023 рр.). Людина, що тонко відчуває, – українець, патріот, учений, дипломат – створив багатогранну розповідь громадянина, що переживає трагедії, які розкололи наш звичний світ. Емоційні екскурси у передумови та історичне підґрунтя, зовнішню політику, реакцію офіційного і неофіційного закордоння, внутрішні настрої, суто бойові дії узагальнюють досвід пересічного українця, пов’язаний з життям і війною, викликають співпереживання і великий інтерес до описаних подій.

Низка щоденних записів, викладених автором у мережі Фейсбук, присвячена конкретним захисникам України – вчителям, викладачам, науковцям, військовим. Дописи містять посилання на матеріали, оповіді, вірші тощо інших осіб, сприяють поглибленому розумінню всієї палітри героїчної боротьби українців, які захищають не лише свою незалежність і свободу, а й загальноєвропейські ліберально-демократичні цінності.

Видання буде корисним для підтримки наших співгромадян як всередині країни, так і за її межами, зробить зрозумілішими події, що відбувалися, мають місце сьогодні та дають надію на перемогу й мирне життя – своєрідний маніфест української нескореної нації.

Видання підготовлено за сприяння державної установи «Український інститут книги» за кошти державного бюджету України та призначене для поповнення бібліотечних фондів.

Авторська думка може не збігатися з офіційною позицією державної установи «Український інститут книги».

Книга є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.

Уривок з книги

ЛЮТИЙ 2022

28 лютого 2022 року

ДОРОГІ ДРУЗІ!

Запеклими боями із знавіснілим рашистським ворогом завершився четвертий день війни для моєї рідної України-Русі. Запам’ятайте його. Пізніше про нього буде написано дуже багато.

По-перше, що головне, цей день 27 лютого 2022 року, незалежно ні від чого, є днем НАШОЇ ПЕРЕМОГИ у російсько-українській війні, яка була розв’язана росією у лютому 2014 року.

По-друге, як додаткове пояснення першої тези, путінська росія фактично капітулювала рішенням перевести в режим бойового чергування стратегічні сили так званої ядерної тріади (балістичні ракети наземного базування, підводні човни з балістичними ракетами, стратегічні бомбардувальники з ядерними боєзарядами). Це практично останній смертоносний для всього світу “козир” російської тоталітарної державної машини.

По-третє, росія війною проти України і всіма своїми діями в цій війні ще раз, і цього разу “до основания”, остаточно сплюндрувала і розтоптала міжнародно-правові основи співжиття в сучасному світі, погрожуючи “ядерним кийком” як глобальному співтовариству, так і Україні – без’ядерній державі, яка добровільно ліквідувала свій (третій у світі на той час) ядерний потенціал під гарантії дотримання українського суверенітету і територіальної цілісності від п’ятірки держав “ядерного клубу”, зокрема і російської федерації.

По-четверте, після остаточної нашої Перемоги має обов’язково відбутися Міжнародний трибунал, на якому судитимуть російських політичних і воєнних злочинців за безпричинні, невмотивовані, брутальні злодіяння, заподіяні не лише Україні, а й усій світовій спільноті.

По-п’яте, російська федерація повинна повернути всі окуповані з 2014 року українські території і сплатити Україні у формі контрибуції відповідну суму за завдані за цей час збитки. Причому після віроломного удару по Україні, після розв’язання гарячої фази широкомасштабної та різноаспектної війни проти нашої держави, українського суспільства і кожного громадянина-українця, росія повинна не лише капітулювати, а й сплатити саме контрибуцію.

По-шосте, поряд із росією обов’язково повинна відповісти за злочини її союзниця – Білорусь. Саме ця держава – засновниця ООН перетворилася на посібника російського агресора у війні проти України.

По-сьоме, після війни має бути відновлено міжнародно-правове регулювання у рамках усієї сучасної системи міжнародних відносин, яке б обов’язково включило як мінімум реорганізацію ООН. На наш погляд, для вирішення цих й інших нагальних завдань у сфері сучасної світової політики потрібен Великий Міжнародний Конгрес, подібний до Віденського конгресу 1814–1815 рр.

По-восьме, по війні наша держава-переможниця має трохи увиразнити свою назву і після конституційної новелізації постати перед світом як УКРАЇНА-РУСЬ.

Прийде час і ці й інші тези будуть розгорнені, доповнені, поглиблені.

Але це буде після війни, після нашої Перемоги над страшним і небезпечним злом.

Хай запорукою нашої Перемоги стануть незламність духу і звитяга українського Народу, героїзм його Захисників і віра, правда, воля, гідність кожного Українця.

Нехай Богородиця покриває всіх нас чесним своїм омофором!

Про автора

Сергій Троян – доктор історичних наук, професор, професор кафедри міжнародних відносин, інформації та регіональних студій Національного авіаційного університету (м. Київ). Сфера інтересів – зовнішня політика України, історія міжнародних відносин, біографістика, футбол, туризм, подорожі Україною. Кількість наукових, енциклопедичних, дидактичних, публіцистичних і науково-популярних публікацій – понад 600. 

ЧИТАЄМО ПРО ВІЙНУ. Фотокнига Влада Спешилова «Чернігів 04:35»

 Фотокнига Влада Спешилова «Чернігів 04:35» – про людей з історією, про людей-героїв. Перша фотокнига з портретами та історіями жителів Чернігова, які лишалися та боронили блокадне місто в лютому–березні 2022 року під час повномасштабного вторгнення росії в Україну.

Розповісти історії чернігівців, які лишалися в оточеному ворогом місті, прагнув місцевий фотограф Влад Спешилов. Людей, які стали героями проєкту, обирали самі ж чернігівці: на прохання Влада у коментарях в соцмережах вони лишали згадки про тих, кого вважали гідними участі. Так проєкт лишався чесним та модерованим самими ж свідками тих подій.

Загалом до видання «Чернігів 04:35» увійшли історії понад сотні містян.

 

   Серед учасників проєкту: громадські діячі, волонтери, пересічні громадяни, діти, медики, поліціянти, рятувальники, працівники критичної інфраструктури і, звичайно ж, військові. Фото супроводжуються короткими історіями цих людей двома мовами – українською та англійською. Книга має окрему сторінку із переліком усіх благодійників, які долучилися до її створення, незалежно від суми донату.

Тираж фотокниги «Чернігів 04:35» – 500 примірників. Видавець і виготовлювач: ФОП Лопатіна О.О. Книга є продовженням цифрового проєкту Влада Спешилова. Це можливість перенести його із діджитал-платформ, де з часом він ризикує «загубитися». https://biggggidea.com/project/0435-fotokniga-pro-lyudej-z-istorieyu-pro-lyudej-gerov/

Книга є у фонді Чернігівської обласної бібліотеки для дітей.

Уривок з книги

Передмова

Ця книга – про жителів Чернігова, невеликого міста із близько трьома сотнями тисяч населення в мирний час. Ця книга – про людей. Вона познайомить вас із чернігівцями, які, попри загрозу життю, обрали лишатись у рідному місті. Ці люди стали частиною українського спротиву російським військам під час блокади Чернігова у лютому–березні 2022 року.

Чернігів – центр єдиної області України, яка межує одразу з двома країнами-агресорками. Через своє розташування – за 70 км від кордону з російською федерацією та за 40 від кордону з Республікою Білорусь – місто мало стратегічне значення логістичного хабу на шляху росіян до Києва.

Перші вибухи 24 лютого 2022 року на Чернігівщині пролунали о 04:35, росіяни атакували прикордонну заставу у селі Дніпровське. Наближеність міста до кордонів дозволила першим колонам російської техніки дістатись його підступів надвечір того ж дня. Окупаційні війська наступали одразу з трьох напрямків, в тому числі з Білорусі. Вже на другий день вторгнення вони обстріляли околиці Чернігова з артилерії. На третій день, 26 лютого, росіяни намагалися з боями прорватись у місто.

Відрізаний від столиці річкою Десна, Чернігів перебував у блокаді 38 днів, до 2 квітня 2022 року. Єдиним сполученням із Києвом слугувала так звана «дорога життя», яка пролягала через пошкоджений міст, заміновані поля та сіру зону, минаючи окуповані росіянами території. У місті під щоденними обстрілами, без регулярного постачання продуктів, питної води, електроенергії та тепла лишались близько 70 тисяч жителів.

Чернігів – місто героїв! Це не просто слова, за ними стоять звичайні, але мужні люди. У перші години вторгнення біля Чернігівського обласного терцентру комплектування та соцпідтримки стояла черга з сотень добровольців. Своєю чергою, цивільні допомагали готуватись до вуличних боїв: будували барикади, заготовляли пляшки із запальними сумішами у дворах своїх багатоповерхівок.

На жаль, видання не може розповісти про кожного, хто залишився у місті, але покаже, як виглядав спротив блокадного міста зсередини. Ми в жодному разі не намагались оцінити чи порівняти вагомість вкладу будь-кого з героїв. Кожен з них зробив свій внесок у те, що місто вистояло. Ця книга про єдність, незламність та боротьбу чернігівців.

Все починалося з ініціативи місцевого фотографа Влада Спешилова одразу після деокупації регіону. Він знімав та публікував фото людей із їх короткими спогадами про період блокади на власних сторінках у соцмережах, аби показати їх ширшій аудиторії. Адже чернігівці на це заслуговують. Шукати героїв автору допомагали свідки подій. З часом ініціатива переросла у великий проєкт, а згодом – у книгу. Над створенням видання працювала команда волонтерів. Гроші на друк збирали містяни. Перелік благодійників наведений наприкінці. Весь прибуток з продажу книги буде спрямований на допомогу українським військовим, які продовжують боронити незалежність України.

Про автора

Спешилов Владислав Віталійович (Vladyslav Speshylov). Народився 18 червня 1991 року в місті Чернігів. З 2010 по 2014 роки працював графічним дизайнером та артдиректором одного з місцевих клубів.

У 2014 році розпочав кар'єру як фотограф. У лютому того ж року створив свою першу фотовиставку «Євромайдан: шлях України», присвячену подіям Революції Гідності у м. Києві. У травні 2022 року заснував фотопроєкт «Чернігів 04:35», присвячений мешканцям Чернігова, які допомагали чинити спротив під час блокади міста російськими військами у лютому-березні 2022 року. Зйомки проєкту відбувалися з 12 серпня до 12 вересня 2022 року. У 2024 році за підтримки волонтерів видав фотокнигу «Чернігів 04:35», кошти з продажу якої були спрямовані на потреби Збройних Сил України. Тексти не зазнали суттєвих змін. Фотографії героїв розміщені у тій же черговості, в якій були зняті та опубліковані в соцмережах автора.       

У 2024 році розпочав роботу над новим фотопроєктом – книгою «Українці». До книги увійдуть історії та портрети людей, які роблять вагомий внесок у наближення перемоги України: військових, медиків, рятувальників, волонтерів, митців, підприємців та інших.